Ховаєте телефон, щоб зосередитись? Блокуєте соцмережі? Очищаєте простір від “відволікань”? Анджела Дакворт називає це “ситуаційною модифікацією” – прибираємо гаджети і спокуси, щоб не витрачати сили на боротьбу…
Але ми відчуваємо, що реальність складніша і пропонуємо іншу оптику розуміння взаємодії з технологіями у новій статті.
Основна ідея
Ефект зонда – як тростина сліпого стає продовженням дотику (класичний приклад Мерло-Понті), так сучасні технології АІ стають частиною нашої когнітивної системи. Тепер це не просто розширення тіла – це зміна самого способу мислення.
Що ми виявили?
6 фаз освоєння складної технології (6PMPM):
Тяжіння — резонанс можливостей
Фрустрація — старі патерни не працюють
Напруження — критична точка вибору
Перехід — творче руйнування
Інтеграція — інструмент стає прозорим
Емерджентність — відкриваються нові горизонти
Феномен “дзеркальної кризи”: Коли ШІ через історію промптів показує архітектуру нашого мислення. Вперше ми бачимо не ЩО думаємо, а ЯК.
Хто такі “хаотики”? Люди, які живуть у динамічному потоці змін і не намагаються все контролювати. Для них технології – не загроза стабільності, а природне середовище розвитку.
То що робити?
Парадокс: уникаючи технологічних викликів, ми стаємо слабшими. Nassim Taleb показав: антикрихкість виникає через взаємодію зі стресорами, а не через їх уникненнях. Це стосується і технологій.
Замість “детоксу” – свідома інтеграція:
– Приймайте дискомфорт як норму розвитку
Давайте собі час на всі 6 фаз
Помічайте свої емоції при роботі з ШІ
Технології як зонди – не метафора.
Це про дотик до меж можливого, про розширення, що болить і звільняє одночасно. В статті ми детально пояснюємо, як це працює на практиці.
P.S. До речі, Оксфорд легалізував ChatGPT – вони точно щось знають)
